Оповідання «На краю світу» розповідає про поїздку новопризначеного єпископа в «віддалену сибірську єпархію», де російський місіонер знайомиться з багатотрудним життям людей іншої віри, які прийняли хрещення. Після того, як він був врятований від смерті в зимовій тайзі язичником-аборигеном, єпископ переконується в тому, на які по-справжньому християнські подвиги здатні некрещені «дикуни», керуючись лише власною совістю — голосом Божим у будь-якій людській душі. Головний герой твору — єпископ Іркутський, згодом архієпископ Ярославський Ніл, за спогадами якого й написано оповідання. Неповторний колорит додає оповіді самобутня мова Лєскова.