На храмовій горі

«Я прочитала в газеті: Ізраїлю (нинішньому) — 60 років. А мені-то що?

Але так сталося, що там виявилося надто багато і дорогих мені людей, і, не буду приховувати, доволі неприємних людей. Хтось колись напише історію про еміграцію в маленьку країну з дуже великої на карті. Це буде вже надновa історія Ізраїлю — держави смішної за площею, але сильної своїм духом. Коли це буде — не знаю, думаю, ще не скоро. Рух туди й назад триває, і в цьому є якась таємниця країни з Храмовою горою, Стіною Плачу та Гробом Господнім…»