У червні 1845 року Гоголь спалює початкову редакцію другого тому «Мертвих душ». У 1849 році він читає в Смирнової, Шевирьова, Аксьакових глави другого тому «Мертвих душ»; у липні — на початку серпня 1851 року Гоголь під великим секретом читав Шевирьову нові глави другого тому «Мертвих душ». 26 січня 1852 року сталася смерть Є. М. Хомякової (дружини А. С. Хомякова і сестри Язикова), яка справила на Гоголя глибоке враження. 7 лютого 1852 року він їде до своєї колишньої приходської церкви, сповідається і причащається Святих Христових Тайн. У ніч із 11 на 12 лютого спалює рукописи другого тому «Мертвих душ» (чернеткові начерки окремих глав цього тому разом із рукописами «Роздумів про Божественну Літургію» були виявлені після смерті письменника в його паперах). 18 лютого 1852 року Гоголя соборували і ще раз прилучили до Святих Тайн. Смерть письменника настала 21 лютого 1852 року, близько 8-ї години ранку.
Невдовзі після похорону Гоголя всі папери, що знаходилися в його квартирі, аж до останнього аркуша, були передані графом А. П. Толстим — С. П. Шевирьову. Шевирьов займався в Москві розбором паперів померлого Гоголя. Серед них виявилося кілька завершених глав другого тому «Мертвих душ» і кілька уривків із другого, а може навіть і третього частин. Рукописи ці, очевидно, були чернетками, з таким безліччю виправлень і помарок, що розібрати їх було дуже важкою справою. Шевирьов, якому Гоголь встиг прочитати майже весь другий том, міг відновити текст лише за пам’яттю — найближче до тієї редакції, яка була спалена. За сприяння племінника покійного Гоголя, пана Трушковського, цей труд було завершено навесні 1853 року.