Мертві душі. Том другий
5 год. 36 хв.
Опис
У червні 1845 року Гоголь спалює початкову редакцію другого тому «Мертвих душ». У 1849 році він читає в Смирнової, Шевирьова, Аксьакових глави другого тому «Мертвих душ»; у липні — на початку серпня 1851 року Гоголь під великим секретом читав Шевирьову нові глави другого тому «Мертвих душ». 26 січня 1852 року сталася смерть Є. М. Хомякової (дружини А. С. Хомякова і сестри Язикова), яка справила на Гоголя глибоке враження. 7 лютого 1852 року він їде до своєї колишньої приходської церкви, сповідається і причащається Святих Христових Тайн. У ніч із 11 на 12 лютого спалює рукописи другого тому «Мертвих душ» (чернеткові начерки окремих глав цього тому разом із рукописами «Роздумів про Божественну Літургію» були виявлені після смерті письменника в його паперах). 18 лютого 1852 року Гоголя соборували і ще раз прилучили до Святих Тайн. Смерть письменника настала 21 лютого 1852 року, близько 8-ї години ранку.
Невдовзі після похорону Гоголя всі папери, що знаходилися в його квартирі, аж до останнього аркуша, були передані графом А. П. Толстим — С. П. Шевирьову. Шевирьов займався в Москві розбором паперів померлого Гоголя. Серед них виявилося кілька завершених глав другого тому «Мертвих душ» і кілька уривків із другого, а може навіть і третього частин. Рукописи ці, очевидно, були чернетками, з таким безліччю виправлень і помарок, що розібрати їх було дуже важкою справою. Шевирьов, якому Гоголь встиг прочитати майже весь другий том, міг відновити текст лише за пам’яттю — найближче до тієї редакції, яка була спалена. За сприяння племінника покійного Гоголя, пана Трушковського, цей труд було завершено навесні 1853 року.
Невдовзі після похорону Гоголя всі папери, що знаходилися в його квартирі, аж до останнього аркуша, були передані графом А. П. Толстим — С. П. Шевирьову. Шевирьов займався в Москві розбором паперів померлого Гоголя. Серед них виявилося кілька завершених глав другого тому «Мертвих душ» і кілька уривків із другого, а може навіть і третього частин. Рукописи ці, очевидно, були чернетками, з таким безліччю виправлень і помарок, що розібрати їх було дуже важкою справою. Шевирьов, якому Гоголь встиг прочитати майже весь другий том, міг відновити текст лише за пам’яттю — найближче до тієї редакції, яка була спалена. За сприяння племінника покійного Гоголя, пана Трушковського, цей труд було завершено навесні 1853 року.
12:15
2-01-1
11:35
2-01-2
10:53
2-01-3
10:26
2-01-4
10:34
2-01-5
11:17
2-01-6
11:45
2-01-7
12:53
2-01-8
12:35
2-02-1
12:37
2-02-2
13:09
2-03-1
14:05
2-03-2
11:53
2-03-3
14:04
2-03-4
10:32
2-03-5
13:06
2-03-6
10:50
2-03-7
10:58
2-04-1
11:34
2-04-2
11:52
2-04-3
09:37
2-04-4
09:43
2-05-1
10:20
2-05-2
09:00
2-05-3
11:16
2-05-4
06:26
2-05-5
09:16
2-05-6
14:39
2-05-7
08:13
2-05-8
07:41
2-05-9
01:33
2-06
