Ми вийшли покурити на 17 років

Оповіді про кохання, про зраду, про самотність, про мандри й про безнадійний досвід боротьби зі світом, який усе одно переможе тебе.

Михайло Єлизаров — прозаїк, музикант, лауреат премії «Російський Букер». Автор романів «Пастернак» і «Бібліотекар», збірок короткої прози «Нігті» (шорт-лист премії «Національний бестселер») та «Ми вийшли покурити на 17 років» (шорт-лист премії «НОС»).

«Єлизаров сам собі й напрям, і критерій оцінки, і бог, і цар, і герой. Він виразно парадоксальний і агресивно провокативний. Його ліричний герой — нахаба, красень, культурист, але при цьому безпорадний і беззахисний, як дитина. Від брутальності до ніжності — один крок, який він постійно й робить, тому його безперервно “веде й корчить”, висловлюючись словами Н. С. Лєскова.

Кожна оповідь у збірці по-своєму хороша. Вони про кохання, про зраду, про самотність, про мандри й про безнадійний досвід зіткнення зі світом, який усе одно переможе тебе» (Павло Басинський).

«Мій вигляд фактично не змінювався останні сімнадцять років. Від того самого вересня, коли мені показали войовниче “рідня”, спецназ дзеркального світу, я ношу тільки чорне. На згадку про зустріч. Найменше мені хочеться бути схожим на перевдягненого самурая з “Великолепної сімки”, селянина з украденим родоводом, у обладунках із чужого плеча. Але тому вистачило серця померти гідно. Я ж поки що не впевнений у своєму серці…»