Ми будемо разом, я знаю!
6 год. 8 хв.
Опис
«— Привіт!» Її губи затремтіли в усмішці. Гарні губи — повні, чуттєві, ніби машинально підкреслені блиском, ледь торкнуті ним.
«— Привіт!» — озвався я, не перестаючи ламати голову, як далі поводитися з нею.
«— Можу пригостити тебе чашечкою кави?» Я не придумав нічого кращого, досадуючи, що так неоригінально — що прямо зараз не можу запропонувати їй щось не таке банальне.
«— Я вже пила каву в твоїй кондитерській і їла тістечко “Лава на снігу”.» Серце екнуло — то від назви, то від її пронизливого погляду. А може, від того й іншого одночасно.
«— А як щодо какао? Або коктейлю?..»
«— Коктейль? Ну можна й коктейль, зважаючи на те, що погода сьогодні дозволяє», — незнайомка задумливо розглядала мене…»
«— Привіт!» — озвався я, не перестаючи ламати голову, як далі поводитися з нею.
«— Можу пригостити тебе чашечкою кави?» Я не придумав нічого кращого, досадуючи, що так неоригінально — що прямо зараз не можу запропонувати їй щось не таке банальне.
«— Я вже пила каву в твоїй кондитерській і їла тістечко “Лава на снігу”.» Серце екнуло — то від назви, то від її пронизливого погляду. А може, від того й іншого одночасно.
«— А як щодо какао? Або коктейлю?..»
«— Коктейль? Ну можна й коктейль, зважаючи на те, що погода сьогодні дозволяє», — незнайомка задумливо розглядала мене…»
