Ірина Боброва, самотня дівчина глибоко за тридцять, була романтиком особливого ґатунку: усе, про що вона думала й мріяла, вона розфарбовувала своєю фантазією так яскраво, що змиритися з буденністю їй ставало дедалі важче. Колеги завмирали від захоплення, слухаючи її розповіді про щедрих красенів-прихильників, заздрячи щасливій жіночій долі Ірини. Одні вірили, інші сміялися з дивакуватості. Та в якийсь момент її любовні історії почали звучати більш реалістично, і скептики замислилися: а може, це справді сталося — у панянки ж роман?! Сталося. Але другий учасник цієї love story про це навіть не здогадувався, бо ніколи не помічав дівчину навпроти у вікні. Але одного разу…