«У житті є лише одне справжнє щастя — любити й бути коханою. Неможливо прожити, не кохаючи. Все на світі шукає свою споріднену душу…» — саме так міркувала Наташа, приїхавши на відпочинок у Туреччину. Синє море з сонячними бризками, білосніжний пісок, пальми, що качають листям від освіжаючого морського бризу, зіграли з нею злий жарт. Вона без тями закохалася в молодого засмаглого турка Мустафу. Білозубий шахрай так закрутив їй голову, що вона готова була не тільки віддати йому всі гроші й взяти на себе подвійне вбивство, а й сісти в тюрму на п’ятнадцять років…