Юля сиділа в скверику, мало не плачучи від образи — щойно посварилася з коханим. Ну, він ще в себе отримає! Було б добре викликати в Вадима ревнощі — але ж не знайомитися ж на вулиці з ким попало. Хоча… ось той цікавий брюнет цілком підійшов би. А незнайомець і сам потай розглядав самотню, сумну дівчину. Москвичка, це видно одразу. От би йому таку дружину! Може, цього разу повезе? Але столичні красуні без бою не здаються: як відомо, Москва сльозам не вірить.
Іннокентій трохи подумав і вирішив ризикнути. Він мило усміхнувся й зав’язав розмову…