«Я розведений, але я досі вірю в кохання…» — з цих рядків починається книга-одкровення В’ячеслава Прахa про те, про що часто не прийнято говорити вголос. «Мені холодно, я хочу зігрітися, чому ми не можемо зігріти одне одного? Чому ми не можемо любити одне одного або хоча б відпустити, пробачати й жити в мирі? Я не вмію й не хочу любити тебе так, як цього хочеш ти, і в нас це взаємно. Відпусти мене! Ні? Але чому? Ми — зламані птахи, що падають угору; розлучення — це горе замерзлих тіл і душ. Я йду, щоб врятувати себе, тебе й дітей». Автор створив прямолінійну, місцями жорстку книгу про те, як двоє дорослих людей замерзли, будучи разом. Але пам’ятайте: тепло є — і воно чекає, щоб відігріти холодні душі.