Роман «Моє ім’я Бродек», удостоєний Гонкурівської премії для ліцеїстів, порівнюють із творами Камю та Кафки, «Читачем» Шлінка й «Безчестям» Кутзее.
Це одна з тих книг, які неможливо забути: до них знову й знову подумки повертаєшся, згадуючи рядки, слова, образи.
Бродек, який чудом вижив у концтаборі й не раз прощався з життям, змушений іти проти власної природи, щоб вижити та повернутися до коханої жінки. День за днем він згадує все, що йому довелося пережити, і наче пазл складає власне життя, розмірковуючи про мотиви тих людей, які намагалися зламати це життя.