Константин Станіславський відомий у всьому світі як людина, що назавжди змінила театр. Це — його сповідь.
«Моє життя в мистецтві» — одне з найважливіших літературних творів з історії культури Росії початку — середини XX століття, а головне — незамінний орієнтир і фундаментальний посібник для будь-якого актора, режисера й усілякого, чиє життя тісно пов’язане з театром. Станіславський розповідає про свій шлях у світ мистецтва — від дитячих постановок у Любимовці до створення Московського Художнього театру; розмірковує над пошуком правди на сцені та в душі артиста, про драматизм внутрішньої боротьби між грою акторa та справжністю почуттів, про постійне шліфування майстерності й пошук натхнення. Це не просто мемуари, а цінний документ, що розповідає про сумніви та відкриття, про невтомне прагнення до найвищої мети театру — правдивого відображення людського духу.
Наче в документальних хроніках, на сторінках книги оживають образи великих діячів мистецтва, портрети геніальних сучасників автора, чиї імена назавжди вписані в історію російського театру XX століття: Володимира Немировича-Данченка, Антона Чехова, Всеволода Мейєрхольда, Марії Єрмолової, Олександра Бенуа, Ольги Кніппер, Василя Качалова та багатьох інших.
«Артист має дивитися (і не лише дивитися, а й уміти бачити) прекрасне в усіх сферах свого і чужого мистецтва та життя. Йому потрібні враження від добрих спектаклів і артистів, концертів, музеїв, подорожей, гарних картин усіх напрямів — від найлівіших до найправіших, бо ніхто не знає, що схвилює його душу й розкриє творчі таємні сховища», — Константин Станіславський
Слухайте аудіоверсію мемуарів неперевершеного режисера та театрального педагога, який виховав кілька акторських поколінь, у майстерному виконанні Олексія Багдасарова.
Ілюстрація: Алла Бєлова
Запис зроблено Audio Publishing House ВИМБО
©&??
Продюсери: Вадим Бух, Михайло Літваков