Михайло Шемякін ділиться спогадами, починаючи з дитинства в Москві й до заслання з Радянського Союзу в 1971 році. Він описує свої пошуки нових форм і сенсів в мистецтві, розповідає про вплив різних подій на його творчість і робить це з любов’ю та відвертістю.
Шемякін відомий своїм багатогранним творчим доробком — він художник, скульптор, графік, історик мистецтва, педагог і постановник спектаклів. Його роботи можна побачити в Росії та за її межами, зокрема його пам’ятники в Санкт-Петербурзі та Москві, а також постановку «Лускунчика» в Маріїнському театрі.
Книга «Моє життя» — це перша частина автобіографії Шемякіна, де він розповідає про складний і небезпечний, але прекрасний час, про своїх батьків, зустрічі з дивовижними людьми, а також про труднощі, падіння й позбавлення, які сформували його як особистість.