— Артем, мені потрібні гроші. Великі гроші.
— Скільки?
Чоловік підняв брову й простягнув ручку з папером, а я судомно написала на ньому потрібну мені цифру й віддала Артему.
— Добре, я дам тобі цю суму, — відповів він без роздумів.
— Дякую, я відпрацюю, віддам, щойно з’явиться можливість.
— Не треба. Считай це весільним подарунком.
— Яким?
— Весільним, Рита. Мені потрібна дружина, і ти нею станеш.