Моцарт і Сальєрі

Перед вами «маленька трагедія», як охарактеризував цей твір сам автор. П’єса коротка, складається з двох дій, у яких беруть участь лише троє персонажів. Спочатку цей твір називався «Заздрість». Саме це почуття лежить в основі трагедії, описаної в п’єсі. Ще зі школи вважалося, що талановитий Сальєрі заздрить геніальному Моцарту. Наскільки справедливе це припущення — можна сперечатися. Багатьом, хто знайомиться з цим твором не в шкільні роки, конфлікт видається набагато складнішим. Наприклад, існує думка, що А. Пушкін зобразив світоглядну проблему Сальєрі, який звик працювати і сприймає творчість як результат праці. Бачачи перед собою генія, що добивається всього без особливого напруження, у Сальєрі стається крах його картини світу. І він намагається захиститися від цього по-своєму…

Чи сумісні геніальність і злодійство? Для А. Пушкіна це не було питанням. Його висновок однозначний. Людина, яка покладається лише на себе, охоплена амбіціями, боїться конкуренції й бере на себе право творити суд, не може бути геніальною. Для А. Пушкіна геніальність асоціюється з легкістю, світлом, простотою і не підвладна людській владі.