Міст

Перенаселення ніколи не заважало людству. Що по-справжньому заважало — це непереборне бажання людських особин зібратися разом, збитися в купу й зайняти одну-єдину точку простору. Саме так працював стадний інстинкт — спадок предків, який раніше допомагав людській зграї відбиватися камінням і палицями від небезпек, що приходили вночі…

Згодом людина побачила, що навколо вже давно нікого немає, і єдина загроза для неї — вона сама. Бо Його стало забагато.

— — — — — —

Людство розв’язує проблему перенаселення, розділяючи життя найчисленнішого середнього класу на дві зміни. Денники й нічники сплять в одних і тих самих квартирах, працюють на одних і тих самих робочих місцях, але ніколи не перетинаються одне з одним, оскільки їхня безпека та право на особистий простір регулюються безліччю правил.

Головний герой одного разу, всупереч суворим законам, починає листуватися зі своїм напарником по зміні.