«Їх було п’ятеро, і всі вони, як на підбір, були щиголями-матросами. Господиня корчми то й діло міняла на столі перед ними бляшані кружки з кислим монферрато, і вони кожного разу охайно розраховувалися, дістаючи з штанів жменями важко дзенькотливі мідні монети. Випили вони багато, але п’яними не були, сиділи тихо й вели філософську бесіду…»