Казка, проросла корінням у саме серце, старих сосен і обплетена павутинням, що мерехтить у світлі місяцевого серпа. Казка, застелена солодким запахом суничника й малиннику. Жахлива казка про любов і зраду, про віру і надію. Радіє свято богині Лелі — від малого до великого. Дарують подарунки богині, та й хороводи водять. От і Агата зустріла свято зі своїм коханим. Та тільки коханий зрадив її. Він обманув того, кому він довіряв більше, ніж собі. Його зрада виявилася гіршою за лютого ворога.
І в ту ніч прокинулася в дівчині недобра, страшна сила — невідома. Відьмою її кликали ті, хто з дитинства знав і з немовляти привічав. Хотіли вигнати з села. Але не встигли… Сама лісова відьма, що живе в хаті на кістках, з’явилася…