Море-океан

7 год. 21 хв.

Мова російська

Читець Юрій Васильєв

Опис

Визначити жанр книги «Море-океан» (1993) неможливо. Це і філософська притча, і любовний роман, і детектив. Формально це історія про те, як у покинутій таверні «Альмайер» зустрічаються абсолютно різні люди — зі своїм минулим, зі своїми таємницями, мріями й бажаннями.

Постояльців таверни навряд чи можна вважати звичайними людьми. Художник Плассон роками намагається намалювати море, але його полотна лишаються незаймано чистими. Анн Деверіа опинилася тут за зраду чоловікові й тепер намагається знайти ліки від невірності. Професор Бартльбум старанно працює над «Енциклопедією меж» і щодня пише листи вигаданій жінці, яку одного дня зустріне, і яка любитиме його вічно. Падре Плюш складає молитви й супроводжує до моря Елізевін, якій море прописано як сильнодійні ліки від дивної хвороби — страху жити. Усі вони тримали шлях із різних кінців життя й «ось що дивно: вони б ніколи не перетнулися б, доки не пройшли б від краю до краю вселенну».

Усі вони переймаються пошуком істини, але в кожного свій шлях — і ось вони тут, біля моря. На березі, «який не знає часу й вічно живе один і той самий день». Ця книга про море, що вміщує в собі все життя, і про те, що істину не можна висловити ні словами, ні фарбами. На березі моря є чудова таверна, де лікують усі рани й вказують правильний шлях. І Алессандро Барікко обіцяє, що «в один прекрасний день хтось відчує таку втому, що знайде це місце».