Молитва. Янгол. Коли хвилюється жовтіюча нива

Молитва
У хвилину життя трудну,
Чи тісниться в серці сум,
Одна чудесна молитва
Я шепочу без упину.

Є сила благодатна
У співзвуччі живих слів,
І дише незбагненна,
Свята принадність у них.

З душі, як тягар, скотиться,
Сумнів далеко —
І віриться, і плачеться,
І так легко, легко…

Ангел
Над північним небом ангел летів
І тиху пісню він співав,
І місяць, і зорі, й хмари гуртом
Прислухались до тої святої пісні.

Він співав про блаженство безгрішних духів
Під кущами райських садів,
Про великого Бога співав, і хвала
Йому була щира, без обману.

Він ніс до світу печалі й сліз
Душу юну в обіймах своїх;
І звук його пісні в душі молодій
Зостался — без слів, та живий.

І довго на світі томилась вона,
Повна чудесного бажання,
І звуки небес не могли замінити
Їй нудні пісні землі.

Коли хвилюється жовте поле
І свіжий ліс шумить на тихий подих вітерця,
І в саду ховається малина-слива
Під солодкою тінню зеленого листка;
Коли росою сприскута пахуча,
Рум’яним вечором, чи в час золотий зранку,
Із-під куща мені ландиш сріблистий
Привітно кивне головою;
Коли студений ключ грає по ярку,
І, занурюючи думку в якийсь темний сон,
Шепоче мені таємничу сагу
Про мирний край, звідки він мчить, —
Тоді заспокоюється тривога моєї душі,
Тоді розходяться зморшки на чолі —
І я можу осягти щастя на землі,
І в небесах я бачу Бога…