У каміні тріщали поліна, загадково перемовляючись, а молода Настасья Данилівна Мордвинова згадувала, з чого почалася вся ця дивна заплутана історія. Замислившись, вона ніжно погладжувала кінчиками пальців шорстку шкіру ручного ящера. Її найкращий друг сидів у неї на колінах, дивився на вогонь, не моргаючи, і насолоджувався теплом і світлом, що йшли від каміна. Ні Настасья Данилівна й досі не розуміла — як їй вдалося вижити тієї страшної, лихої ночі, коли за волею злочинця її занесло до покинутого маєтку, де вона опинилася наодинці з заклятими людьми та ожилими мерцями. І все почалося через сфабрикований заповіт. Хто й навіщо затягнув її в чужі ігри та змусив ризикувати життям? Це лишалося таємницею.