У липні 1991 року країну потрясли незбагненні злочини серійного вбивці Джеффрі Дамера. День за днем світ дізнавався дедалі брудніші й жахливі подробиці його убивств: розчленування молодих людей, лоботомія, некрофілія, канібалізм — і навіть черепи, що зберігалися на саморобному вівтарі в квартирі…
Та більше за всіх був шокований не хто інший, як батьки самого Джеффрі Дамера — люблячий батько, мачуха й бабуся, які багато років намагалися допомогти йому не скотитися на дно.
У своїй відвертій книзі Лайонел Дамер описує, як поступово дивакуватості Джеффа переросли в повномасштабну одержимість убивствами, і аналізує, що як батько він зробив не так. Лайонел ставить питання: чому його син виріс монстром? Як вийшло, що в їхньому домі й поруч із ним зростав і жив дорослий чоловік, якого він по суті зовсім не знав?
Це мемуари, що лягли в основу екранізації Netflix «Монстр: Історія Джеффрі Дамера» — унікальний погляд на божевілля маніяка очима його рідних; болісне свідчення того, що нелюдський жах може таїтися зовсім поруч із тобою.
— «Лайонел Дамер, батько серійного вбивці Джеффрі Дамера, написав одну з найсміливіших книг, коли-небудь виданих про серійних вбивць». — Kirkus Review
— «Добрий і шляхетний батько Джеффрі Дамера, Лайонел, ділиться своїми мемуарами про спробу примиритися з природою свого сина — масового вбивці, некрофіла й канібала». — Literary Review
— «Що робить оповідь Лайонела Дамера такою переконливою, так це те, що в своїх мемуарах він намагається заглянути не лише в душу свого сина, а й у власну». — The New York Times