Мій рудий гріх
7 год. 10 хв.
Опис
Мене звати Лідія, і я… Давайте по порядку.
Сьогодні мені виповнилося 42. А вчора від мене пішов чоловік. Сказав, що втомився від моїх істерик.
Ще й сьогодні зранку я думала, що мені байдуже — усі мої емоції померли ще тоді, п’ять років тому, коли зник мій Антошка, мій єдиний синочок.
Так, є ще донька. Але з того самого дня, здається, я надто пішла в себе й не помітила, як втратила і доньку, і чоловіка.
А потім з’явився Він.
Цей рудий, вічно усміхнений хлопець. Зовсім хлопчисько.
І все моє чітко розплановане життя полетіло до біса. Він порушив усі правила, перейшов усі межі.
Але це лише мій гріх. Мій усміхнений рудий гріх.
Сьогодні мені виповнилося 42. А вчора від мене пішов чоловік. Сказав, що втомився від моїх істерик.
Ще й сьогодні зранку я думала, що мені байдуже — усі мої емоції померли ще тоді, п’ять років тому, коли зник мій Антошка, мій єдиний синочок.
Так, є ще донька. Але з того самого дня, здається, я надто пішла в себе й не помітила, як втратила і доньку, і чоловіка.
А потім з’явився Він.
Цей рудий, вічно усміхнений хлопець. Зовсім хлопчисько.
І все моє чітко розплановане життя полетіло до біса. Він порушив усі правила, перейшов усі межі.
Але це лише мій гріх. Мій усміхнений рудий гріх.
