Обсяг прозаїчної спадщини Марини Цвєтаєвої доволі великий і різноманітний — це й портрети, й спогади, й есе, й нариси… Але в якому б жанрі не були написані ці прозаїчні оповіді, вони цікаві перш за все тим, що вони — про саму Марину Цвєтаєву: її характер і вподобання, симпатії, про кохання та товариство. Як у проникливих віршах Марини Цвєтаєвої, так і в її прозі звучить цей єдиний, за своєю правдивістю й життєвістю, голос — голос великого поета.