Одна з най впізнаваніших світлин Фаїни Раневської — та, де вона тримає на руках величезного, гладенького кота. Ті, хто її знав, твердили, що по-справжньому вона любила лише двох: породистого сіамського кота Тікі та приблудного дворового пса на прізвисько Хлопчик (як визнавала сама акторка: «Мій собака живе як Сара Бернар, а я сама — як собака»). Але з’ясовується, що Фаїна Георгіївна була не просто пристрасною шанувальницею котів і собак — вона присвятила «найкращим друзям людини» цілу книгу, та ще й забезпечила її власними рисунками.
Це найтепліший, смішний, зворушливий і життєрадісний текст великої акторки.
Це не лише зізнання в коханні до її улюбленців, які стали для неї справжньою родиною, а й неймовірно кумедні спостереження про характер і звички всіх котів і собак — тих, які, за словами Раневської, «набагато кращі, артистичніші, розумніші й вірніші за більшість людей — не зрадять, не покинуть, не гавкнуть без причини…».
Так говорила Раневська.
А її надгробок увінчано бронзовою фігуркою собаки з мордочкою на лапах — сумний погляд, самотність у очах. Хлопчик недовго прожив без господині, а пам’ять про нього шанувальники Раневської зберегли назавжди…