Мої спогади. З царської армії до Червоної

Кавалерійський генерал А. А. Брусилов був одним із найталановитіших генералів Російської імператорської армії і незабаром після Лютневої революції став Верховним головнокомандувачем Російської армії. У роки Громадянської війни він підтримав молоду радянську владу та сприяв військовому будівництву Радянської Росії.

Військову службу Брусилов розпочав у роки російсько-турецької війни 1877—1878 рр., потім викладав в Офіцерській кавалерійській школі, був одним із найкращих вершників у Російській імператорській армії, а на Першу світову війну вийшов як командувач 8-ї армії. У роки війни армія вела бої на Південно-Західному фронті в Галичині й показала блискучі результати, а сам Брусилов у 1916 році став головнокомандувачем армій Південно-Західного фронту. До Лютневої революції генерал ставився позитивно й брав активну участь у демократизації армії, став Верховним… У Червоній армії Брусилов займався питаннями підготовки кавалерії, у 1920 році підписав звернення до військовослужбовців армії Врангеля із закликом завершити боротьбу, у 1923–1924 роках був інспектором кавалерії РККА, а потім перебував при Реввоєнраді.

Серед російської еміграції ставлення до Брусилова було далеко не однозначним: його звинувачували у «любофевралізмі», лицемірстві й зраді. Його колишні заслуги канули в минуле… А в Радянській Росії до самого останнього дня він був оточений почестями.