Мої. Суперечка на щастя

— Ти запізнилася, Рижик! — незадоволено, навіть злісно виплюнув Ірбіс. — Мені треба було в магазин! — буркнула Фрося. — Якщо поспішаєш, навіщо чекала? —Сідай спереду! — помовчавши, скомандував Тихон і перехопив лямки рюкзака Фросі. — Не хочу. Мені й ззаду зручно, — заперечила Фрося. — Слухай, ти хоч інколи можеш зі мною не сперечатися?! — втрачаючи терпець, гаркнув Ірбіс. — Живо спереду! ***Вона дерзка, вредна, непокірна. А він звик отримувати все, що захоче. І її захотів. Але хіба можна приборкати вогонь і не обпектися?