Геть із галасливого, перегрітого міста! Скільки там — чотири години електричкою? І ось вони, мальовничі краєвиди, вікові сосни й дуби, чистісінька річка. А повітря! Сонце, тиша, благодать, привітна старенька господиня й найсмачніші сніданки-обіди-вечері. Що ще треба, щоб написати пристойний, такий, що крига в жилах, хорор?
Федя щиро вважав, що якщо взяти одного невідомого письменника й відправити в маленьке село, загублене серед диких заповідних лісів, то зрештою вийде шедевр. А жартівливий Випадок, як водиться, міркував зовсім інакше.