Пакистан. Край суворих традицій, де влада грошей і статусу відкриває будь-які двері, де чоловік вважається безумовним господарем, а непокірних жінок можуть покарати найжорстокішим чином — аж до того, щоб облили кислотою.
Аїша — дівчина рідкісної для рідного Мултана сміливості й характеру, яка виправдовує своє ім’я, яке можна перекласти як «Вогонь». Їй двадцять сім, і вона досі не заміжня: Аїша мріє про шлюб за любов’ю й чекає, коли її обранець зможе забезпечити їх обох. Поки що вона з повною віддачею працює в місцевій благодійній організації, допомагаючи жінкам, які пережили домашнє насильство. Але все руйнується, коли Разa Масуд — спадкоємець нечуваного статку й неперсонний владик міста — вирішує «потурбуватися» не лише про притулок, а й про саму Аїшу. Усвідомивши, що дівчина не піддається й вислизає з-під контролю, Разa обирає чудовиськову помсту, яка назавжди змінює її життя. Але не робить її слабкою.
«Моє ім’я Вогонь» — пронизлива, трагічна історія про кохання й стійкість, про надію та внутрішню силу, з якою молода жінка відмовляється здаватися і сама прокладає собі шлях, попри, здавалося б, непереборні перепони.