Головний герой роману Алессандро Барікко «Містер Гвін» — письменник, причому дуже успішний. Його обожнюють читачі, а критики хвалять; книжки, що виходять з-під його пера, розкуповують негайно. Але одного разу, після довгої прогулянки Ріджентс-парком, він приймає рішення: більше ніколи не писати романи.
«А чим тоді ти займатимешся?» — дивується його літературний агент.
«Писати портрети людей. Але не так, як це роблять художники».
Гвін має намір ПИСАТИ ПОРТРЕТИ СЛОВАМИ, адже «кожна людина — це не персонаж, а особлива історія, і вона заслуговує на те, щоб її записали». Звісно, для такого незвичного заняття потрібна особлива атмосфера, особливе світло, особлива музика, а головне — модель має позувати без одягу.
Безперечно, у Барікко та його alter ego, містера Гвіна, виникла дивна, та навіть божевільна ідея. Спостерігати за її розвитком неймовірно цікаво. А читачеві залишається лише зрозуміти, чи достатньо вона божевільна, щоб виявитися правдою.