Надія Добицина (1884–1950) — галеристка, кураторка, музейна працівниця, колекціонерка. Добицина відігравала важливу роль у культурному середовищі дореволюційної та радянської Росії. Вона продовжувала свою діяльність у період воєн і революцій, уособлюючи собою «нитку, що з’єднує дні», яка так важлива для розуміння історії мистецтва першої половини ХХ століття. Про неї багато лаяли сучасники, звинувачуючи в користолюбстві й приписуючи численні любовні зв’язки; із нею радилися Олександр Бенуа й Максим Горький, Микола Реріх і Ігор Грабар, Сергій Прокоф’єв і В’ячеслав Каратигін.