Як легко помилитися, довірившись незнайомцям… Поруч із кав’ярнею до Беатріс, яка вже втратила надію, підходить привітна жінка й пропонує їй надзвичайно привабливу роботу. Беатріс погоджується, вирішивши, що нарешті удача повернулася до неї обличчям. Але щойно вона допиває ароматну каву, як провалюється в темряву й приходить до тями в чужому будинку посеред лісу — за вікнами ґрати, а біля дверей озброєна охорона. І з коридору за нею спостерігає бліде дитяче обличчя.
Таємничі наглядачі встановлюють для полонених суворі порядки й безжально припиняють будь-які спроби спротиву. Беатріс усе життя намагалася бути слухняною й робити «як треба», але тепер відповідальність лежить на ній не лише за себе, а й за дітей, яких утримують як заручників. І розраховувати їй доводиться лише на одне — власні сили.