Мільйон за мрію

«Я не відбиратиму зайві хвилини ні в вас, ні в себе. Перейду прямо до справи: я готовий повністю вкластися у вашу кав’ярню — оплатити все, від ремонту до купівлі техніки. Локація буде найкраща, у самому центрі. Гроші — з мене, а від вас — ідея, атмосфера та душа.

У мене перехоплює подих. Я надто добре знаю ціну «подарункам»: безкоштовне буває лише в пастці. Ілля різко випростовується в кріслі.

— На яких умовах? — у його голосі бринить виклик.

Арсеній повільно відсуває планшет, складає руки на столі. Його погляд на секунду затримується на мені й повертається до Іллі.

— Є тільки одна умова. І вона не про бізнес. Вона особиста.

У кімнаті повисає важка, дзвінка пауза. Я мимоволі втискаюся в спинку крісла.

— Я пропоную угоду, — продовжує він, не зводячи очей, але звертаючись до Іллі. — Мільйон доларів. Готівкою. Одразу…»