— Ви нам не підходите, — роздратовано кинув чоловік.
— Але ви ж навіть нічого не спитали… — моя фраза зникла в порожнечі.
Відкинувши документи на журнальний столик, чоловік повернувся до економки й, піднявши брови, прогримів:
— Ви казали, що це найкраще агентство? Чому замість нормальної няньки мені прислали ЦЕ?
Навіть не глянувши на мене, він махнув рукою й, скривившись, підтиснув губи.
— Це найкраще агентство, — жінка помітно нервувала, і ледь прошепотіла, а потім кинула на мене багатозначний погляд, ніби вимагала підтримки.
А що я могла? Та вже не дуже й хотілося. Знизивши плечима, я почала підійматися з дивану, але вітальню влетів малюк. Різко загальмувавши, він обвів розгубленим поглядом усіх присутніх. Побачивши господаря дому, нахмурився, а потім подивився на мене і…
Пухкі губки задрижали, ресниці затремтіли. Відштовхнувши м’яку іграшку, він підбіг, видерся до мене на коліна й обхопив мою шию пухкими ручками.
— Мамочка! — від його крику по шкірі побігли мурашки, і я на автопілоті обняла маленьке тільце.