Схід Росії охоплений масовим повстанням туркестанських племен. Фельд’єгер Михайло Строгов відправлений з найважливішим посланням до іркутського генерал-губернатора. Його шлях лежить через землі, зайняті повстанцями.
Спочатку роман мав назву «Кур’єр царя» (або «Царський кур’єр»), робота над ним почалася в 1875 році. Частину роботи над романом письменник зробив у «плавучому кабінеті» на борту яхти «Сен-Мішель». Задум роману навіяли недавні геополітичні події — наприкінці 60-х — на початку 70-х років XIX століття Росія підкорила низку земель у Середній Азії, зокрема Кокандське, Бухарське та Хівинське ханства. У 1875 році відбулися локальні збройні виступи незадоволених місцевих жителів. До 1876 року їх було повністю придушено. Ці виступи Жюль Верн «розгорнув» у широкомасштабне народне повстання й спробував описати хід подій. Крім того, автор «перейменував» мешканців Середньої Азії на «татар» і переніс дію до Сибіру — тобто сюжет загалом вийшов доволі вільним. Однак треба зазначити, що Жюль Верн постарався зібрати всі доступні йому описи Сибіру та народів, що там живуть (зроблені як росіянами, так і європейцями) — і названі автором міста, річки, села та навіть найменші місця географічно подано правильно.
Дія роману відбувається повністю на території Російської імперії.