У російській літературі є письменники, які володіють долею, і письменники, якими володіє доля. Михаїл Булгаков — із тих, ким володіє. Усе його буття було безперервним, осмисленим, приреченим на поразку в житті й на блискучу перемогу в літературі — двобій із Судьбою. Що треба зробити з людиною, якою його наділили, який дар їй призначити, через які злети й падіння, спокуси, випробування та спокуси провести, як сплести життєвий сюжет, яких друзів, ворогів і дивовижних жінок йому дати, щоб він написав «Білу гвардію», «Собаче серце», «Театральний роман», «Біг», «Кабалу святош», «Майстра й Маргариту»? Прозаїк, доктор філологічних наук, лауреат літературної премії Олександра Солженіцина, а також премій «Антибукер», «Велика книга» та ін., автор життєписів М. М. Пришвіна, А. С. Гріна та А. Н. Толстого — Алексій Варламов — пропонує власну версію долі письменника, чия творчість протягом багатьох десятиліть викликає захоплення, обурення, ярі суперечки, любов і сумніви, але майже нікого не лишає байдужим і має безсумнівний, сталий успіх у всьому світі.