Міфи Ктулху ч.3

Продовження циклу Говарда Філіпса Лавкрафта «Міфи Ктулху» з’являлися ще за його життя. До цього приклали руку багато авторів, зокрема Френк Белнап Лонг, Роберт Ірвін Говард, Кларк Ештон Сміт, Роберт Блох, Генрі Каттнер… Сам Лавкрафт не мав нічого проти цього.

Після того, як творчість Лавкрафта популяризував Август Дерлет, за справу взялися й інші письменники — Ремзі Кемпбелл, Браян Ламлі, Колін Вілсон, Лін Картер, Ніл Ґейман… З’явилося безліч тематичних антологій.

І донині імітаціям та продовженням «Міфів Ктулху» немає кінця…

У роздачі два оповідання й роман:

Темне божеcтво
Двоє випадкових супутників силоміць вторгаються в купе поїзда, де їдуть четверо доволі дивних людей. Власники купе не протестують проти вторгнення, але попереджають, що вони належать до нечисленної релігійної секти й зараз їм потрібно провести релігійний обряд.

Кошмар на ярмарку
На бродячому ярмарку з атракціонами є дивний павільйон із гучною назвою «Гробниця великих давніх». Одного вечора до нього забрів дивний відвідувач, який, як з’ясувалося, знає про експонати павільйону більше, ніж сам господар атракціону.

Ті, що риють землю (роман)
Чи справді люди були першими розумними істотами, які стали володарями цього світу? Перш ніж людина з’явилася з первісних джунглів, інші істоти, можливо, домінували на цій планеті й установлювали зв’язок із зірками. Можливо, вони до пори до часу просто нічого не роблять?