«…У мандрівників був свій невеликий круг меценатів і колекціонерів, які щороку витрачали майже одну й ту саму суму на придбання картин на виставках. Крім того, це були випадкові люди, які зрідка купували невеликі речі й потім зникали з горизонту.
Одні з колекціонерів купували картини до своїх зібрань лише заради власного задоволення, а деякі ставили перед собою завдання підтримати національне мистецтво, що народжувалося, мандрівників—його напрям, разом із певною турботою про побутові умови художника, про його матеріальне благополуччя. Тим самим такі колекціонери переходили на роль меценатів мистецтва…»