Життя в столиці затягнуло мене в швидкий вир, забираючи весь час і сили та залишивши порожню нішу під назвою «особисте життя». І хто б міг подумати, що під час повернення додому через хворобу рідної людини щастя зустріне мене на моєму шляху у вигляді бородатого, набридливого й їдкого незнайомця. Але, попри наші суперечки, він подобається мені так само сильно, як і дратує—і зближенню допоможе хуртовина: відгородить сніговою завісою від світу й підштовхне нас одне до одного.