Людочка Сальникова із самого дитинства любила жартувати над злом. І ніхто її не зупиняв: ні вчителі, ні однокласники, ні друзі тата. Ще б пак, адже він займав високу посаду. А коли вона виросла, продовжувала жартувати з знайомими й колегами. З чоловіком жартувала рідко — Тимур був надто красивий і загадковий. Але солодке життя закінчилося миттєво! Людочка поїхала з Тимуром на Кавказ. Вона поїхала кататися на лижах сама й ледь не потрапила в лавину. Людочка задумала покарати чоловіка. Нехай думає, що вона загинула! Вона дісталася до Москви, а там дізналася, що в чоловіка давно вже є коханка. Людочка вирішила воскреснути пізніше — на власних похоронах, благо вона змінила зовнішність. Але там почула про себе лише гидоти від мачухи, від сослуживців, навіть батько не сказав жодного доброго слова. Нічого — вона їм усім помститься! І як! Адже ніхто не запідозрить покійну ні в чому. І помста цілком удалась…
Раніше роман виходив під назвою «Жарт».