Менший потішний

«30 травня 1683 року червона зоря світло й радісно зійшла над первопрестольною Москвою з її передмістями, слободами й селами. Сонце ще не встигло високо піднятися, як по пилюжній дорозі від міста за Москву-ріку, та по тому березі — до Воробйова спочатку потяглися пішоходи по одному, а потім — ланцюжком. Підняли їх не престольне свято, не народне якесь урочисте дійство, а нечувана досі потіха малого московського царя — Петра Олексійовича…»