Княгиня Голіцина, уроджена княгиня Голіцина — мемуаристка й художниця, улюблена племінниця І. І. Шувалова. Широка освіта, розум і засвідчена сучасниками шляхетність характеру дають графині Головініне місце серед видатних жінок кінця XVIII та початку XIX століть. Уже в 1783 році вона стала фрейліною та користувалася незмінною прихильністю Катерини, яка в 1793 році під час формування придворного штату великого князя Олександра Павловича призначила Н. Н. Головіну гофмейстером, бажаючи наблизити до молодої великої княгині його дружину, відому своєю моральною чистотою. Єлизавета Олексіївна палко прив’язалася до Головіної, а остання на все життя залишилася її другом, хоча після смерті Катерини їхні інтриги розлучили. Близько цього часу, ймовірно під впливом життєвих невдач і втрат, Головіна піддалася впливу єзуїтів, прийняла католицтво й виїхала до Парижа. З початком наполеонівських війн вона повернулася до російського двору, але колишні дружні стосунки з імператрицею вже не відновилися. Умови життя давали багатий і цікавий матеріал для спостережень. Це додає великого значення її мемуарам, які з’являлися друком лише уривками аж до 1900 року.