На початку ХХ століття роман російського символіста Федора Сологуба (1863–1927) справив ефект вибуху бомби й зробив автора знаменитим. Сам Сологуб писав, що «все анекдотичне, побутове, психологічне в моєму романі ґрунтується на дуже точних спостереженнях, і я мав для мого роману достатньо „матеріалу“ довкола себе». Герой «Неприкаяного бісика» Передонов, що став своєрідним символом посередності, і його мучитель, біс-недотикомка, й досі слугують страшним застереженням для людства.