Кажуть, перед Новим роком будь-яке бажання обов’язково здійснюється. А що, якщо бажання немає? Зовсім. Не просто «нічого особливого», а саме — НІЧОГО. Ніби все на місці: житло, робота, машина. Навіть родичі — наполегливі й бездоганно правильні — додаються. І гроші є, причому стільки, що мимоволі починаєш питати себе: «Навіщо мені стільки?» Та поруч немає підходящої людини — і добре. Не його ж провина, що в моїй шляхетній родині уявлення про «гідне» помітно розходяться із загальноприйнятими. Але тиші хочеться. І хочеться хоч трохи змінити картинку навколо. Хто б міг подумати, що всесвіт уміє так химерно вивертати навиворіт навіть найпростіші прохання. Та ще й діставати з найтаємніших куточків душі те, що, здавалося, давно забуте, заперте й не мало б більше ніколи вилізти назовні. І що тепер із цим усім робити?