Медитація Сатіпаттхана і Віпасана

Шановані Махаси-саядо У Собхан (1904–1982) — буддійський монах, якому в Бірмі надано найвищий авторитет; створив власну систему навчання медитації випассані в рамках традиції тхеравади. За його системою було організовано безліч медитаційних центрів як у Бірмі, так і в західних країнах.

Згідно з його системою випасани, медитуючий має концентрувати увагу на «очеревинному диханні» — рухах живота під час вдихів і видихів, а також на інших відчуттях і думках.

17 травня 1954 року Махаси-саядо виконував роль одного з головуючих на Шостій буддійській соборі в Янгоні: він формулював питання для обговорення й грав роль остаточного редактора.

Коли йогін повністю розвиває знання непостійності, страждання та безособовості, він досягає Ніббани. З незапам’ятних часів Будди, Архати й Арії (Благородні) досягали ніббани цим методом випасани. Це прямий шлях, що веде до Ніббани. Випасана складається з чотирьох «сатипаттхана» — застосувань усвідомленості, і насправді саме «сатипаттхана» є головною дорогою до Ніббани.

Йогіни, які беруться за цей курс, мають пам’ятати, що вони перебувають на головній дорозі, якою пройшли Будди, Архати й Арії (Благородні). Вони мають щиро зрадіти такій можливості й відчувати впевненість у тому, що без коливань, ідучи цим прямим шляхом, вони отримають особистий досвід розвиненої зосередженості й мудрості, який уже пережили Будди, Архати й Арії. Вони розвинуть настільки чистий стан зосередження, якого ніколи не відчували у своєму житті, а тоді насолоджуватимуться багатьма невинними радощами внаслідок розвиненої зосередженості.