Хрещення Русі, правління святого князя Володимира, розподіл його синів по уділах і згодом спалахнула братовбивча війна — усе це стає яскравим історичним підґрунтям роману «Меч до Києва доведёт». Але у масштабному авторському погляді ця епоха розкривається не лише через літописні події: тут переплітаються дружба і зрада, розпуста й любов, віра та холодний цинізм, набіги печенігів і найм варязьких воїнів. І ще — несподівані перегуки з набагато пізнішими часами, особливо в момент, коли дружина за бенкетом підхоплює знайомі слова: «Вип’ємо, дружина, за князя за батюшку, вип’ємо — і знову нальємо!» Адже минуле не зникає без сліду — воно поруч, у нас, у наших коренях.