Мабет з ненців, якого одноплемінники звали улюбленцем Бога, наче був народжений на заздрість іншим людям. Він ніколи не знав нещастя: його удача, як полярне сонце в полярний день, ніколи не заходила за горизонт. Він зневажав людські пристрасті — настільки легко й красиво було його життя. Не знаючи горя, Мабет дожив до старості, але одного разу після переможного полювання за ним прийшов вісник смерті й повів його на межу між світом живих і світом мертвих, де улюбленець Бога дізнається, що жив не своїм життям, а його щастя, що не заходить, — лише гра, забава богів, яким набрилило… Щоб повернутися до людей і знайти себе, Мабет наважується пройти страшні випробування — одинадцять «чум» таїжного пекла — і вся його доля стає рятівною звісткою для людей.