Матані

"Я згадую дитинство, і в мене від ніжності серце хворіє", — писав Анатолій Марієнгоф. Усі ми зберігаємо всередині цю чудову ніжну хворобу, і в кожного вона має свій колір, смак, імпульс. Так само як у кожного своє дитинство — особливе, неповторне, адже «звичайного» не буває на світі, а зараз перед нами — дуже «незвичайне» дитинство.

Автор цих оповідань виріс в Арменії. Не дарма цю країну називають сонячною. Але життя хлопця не завжди сонячне: у ньому є темні плями, дивні й небезпечні події — час там тече інакше: то тягуче, то несамовито. Гори, подорожі, бійки, сварки, скандальні витівки сусідять із найчистішою дитячою закоханістю, сонячним теплом бабусі й дідуся, міцною дружбою й тим відчуттям смаку, світла та запаху життя, яке буває лише в дитинстві.