«Мартін не плаче» — добра, смішна й трохи філософська дитяча казка Лінор Горелік про крихітного слоника, який уміє говорити, та має велике любляче серце. Марк, Лу, Джеремі та Іда Сміт-Томпсони — троє братів і сестра — спокійно жили в маленькому містечку, доки не сталося дещо дивовижне. Батьки-вчені, прямо з секретної лабораторії з клонування, надіслали їм… маленького говорючого слона. Здавалося б, кращого улюбленця й не придумаєш! Але слон Мартін, хай він і розумний та балакучий, голосно грає на волинці, фальшиво співає, лізе хоботом у баночки з варенням, розгойдується на хвіртці, вимагає ванн із кокосовою піною, бачить хом’ячкових привидів і навіть стає бійцем та лицарем кохання… А ще він кардинально змінює життя — причому не лише Сміт-Томпсонів, а й усіх інших мешканців містечка. Ось тепер і думай, що робити з такими домашніми слонами… Захоплива й весела, як «Карлсон», зворушлива й мудра, як «Маленький принц», — казка «Мартін не плаче» дивна й неймовірно правдива. Слон Мартін відкриє і дітям, і дорослим безліч секретів про життя та переверне погляд на нього найдивовижнішим чином.