Марфа-посадниця

З повісті «Господин Великий Новгород» (1967) почалася письменницька кар’єра філолога-русиста, фольклориста й історика Дмитра Балашова — автора знаменитого циклу історичних романів «Государи Московські». Перший літературний досвід ученого проклав шлях до масштабнішого твору — роману «Марфа-посадниця» (1972), також присвяченого драматичним епізодам історії Новгородської республіки.

Починаючи з перших літературних творів Дмитра Балашова, притаманні характерні риси його зрілого авторського стилю: і повість, і роман, що за нею послідував, надзвичайно переконливо й достовірно зображували життя новгородського суспільства тих далеких століть — побутовий і духовний устрій життя. Заселивши давню республіку виразними персонажами — частково історичними, частково вигаданими, Балашов перетворив не лише мову своїх героїв, а й авторський текст на майстерну стилізацію мови давньоруських літературних пам’яток.

Дія роману «Марфа-посадниця» переносить читача в 1471–1478 роки — у гущу конфлікту між Новгородською республікою та Великим князівством Московським, що завершився загибеллю віщової системи…