Її зайва вага й невисокий зріст доповнювало кругле обличчя, всіяне ластовинням. Її називали Маняшею, і ніхто не вірив, що ця людська незграбність, яка вже дожила до тридцяти трьох років, здатна здобути жіноче щастя. Але як часто за непоказним на перший погляд фасадом ховається по-справжньому тонка й прекрасна душа!.. І дивно, що долі зовсім не важливо, кому вручити свої дари — дурненькій чи красуні.
Ариадна Борисова — дочка семи кровей. Вчилася заочно в Східно-Сибірському інституті культури. Спеціалізація — режисура масових свят. Перші оповідання були опубліковані в журналі «Полярна зірка», тоді ж вона зайнялася перекладацькою роботою. Працювала журналісткою в республіканській газеті «Якутія», лауреат республіканської премії «Золоте перо», відмінниця культури РС(Я). 29 грудня 2000 року стала останньою письменницею Якутії минулого століття. Її прийняли до СП Росії. Авторка 14 п’єс для юнацького та дитячого театру, 12 із них поставлено. Переклала на російську мову близько 400 творів письменників Якутії — два романи, кілька повістей, казки, оповідання, вірші. Більшість своїх книг (підручників і книжок інших авторів) вона ілюструвала сама або спільно з художником В. Ноєвою.